На Україні є майже всі породи мисливських собак, крім хортів, з якими полювання заборонене. Підрушничні лягаві: пойнтер, сетери англійський, ірландський, шотландський, німецька короткошерста — курцхаар, німецька жорсткошерста — дратхаар та спапієль.

З промислових порід поширені гончаки російські і російські рябі, фокстер’єри жорсткошерсті та гладкошерсті, такси і лайки.

Сьогодні суттєво скоротилась кількість порід собак, яких утримують лише для полювання. Переважна більшість мисливських собак перейшла до категорії свійський та квартирний улюбленців сім‘ї. Це стосується в першу чергу англійського кокер-спанієля, бландхаунда, біссета та ірландського вовкодава. Але інстинкт до полювання у цих тварин ще достатньо сильно зберігся і закріплеп на рівні спадковості, а це вимагає певних умов їх утримування. Поперше мисливські собаки потребують фізичного навантаження. Якщо Ви живете в квартирі у центрі міста та немаєте змоги вивозити собаку на полювання, тримати в таких умовах борзу, буде поросто знущанням над нею. Отже без необхідних вправ собаки пригнічуються та хворіють, а їх без того коротке життя в даному випадку ще більше скорочується. Також при утримуванні собаки в умовах міста, слід враховувати, що мисливська собака як правило не виконую функцію охорони. Особливістю мисливського собаки є повнісінька довіра до людини. Такий собака повинен працювати не лише із хозяїном, а й з будьяким мисливцем. До тогож треба відмітити, що мисливські собаки, а особливо лайки, схильні до дродяжництва та риття на смітніках.