Розвиток щенят відбувається протягом двох періодів: підсисного (коли щенята знаходяться при матері) і поза материнського (після відлучення).

Підсисний період триває 30—45 днів. Протягом перших двох тижнів сука повинна весь час бути з щенятами, повністю забезпечуючи їх молоком. В таких умовах щенята нормально розвиваються, спокійно лежать і не скавчать. На 11—12-й день у щенят прорізуються очі і з’являється слух, а через 3—4 дні після цього їх зір досягає норми.

На 5—6-й день у курцхаарів, дратхаарів, фокстер’єрів, спанієлів треба ампутувати хвости, суворо дотримуючись встановлених для кожної породи стандартів, тобто розмірів залишених хвостів. Ампутацію провадить ветеринарний лікар або досвідчений експерт по мисливському соба­ківництву.

Здорова молочна сука може вигодувати 5—6 щенят. Якщо у неї не вистачає молока, то потрібно спочатку підгодовувати щенят коров’ячим теплим молоком, а потім рідкими молочними кашами, м’ясними супами, додаючи до них 10 г фаршу з сирого м’яса для кожного щеняти, одне сире яйце і трохи овочів (терту моркву). Дотримання режиму і раціону забезпечує розвиток життєздатного здорового потомства.

Другий період розвитку щенят триває до 8—10-місячного віку. За цей час ріст щенят майже припиняється, і вони є цілком сформованими собаками, які відповідають вимогам стандарту породи.

Щоб одержати здорового і фізично розвинутого собаку, треба і в цей період суворо дотримуватись режиму годівлі і виховування щенят. Особливо вони вимагають багато ласки і уваги в перші 2—3 дні після відлучення від матері.

Щеня віком від 2 до 3 місяців треба годувати 5 разів на день, від 3 до 6 місяців 4 рази, а з 6-місячного віку, якщо щеня добре вгодоване, 3 рази на день. Дорослий собака може їсти 2 рази на день, якщо їжа буде поживна і багата на білки.

У раціон повинні входити молоко, м’ясо (краще сире), сирі яйця, вітамінізований жир і терті сирі овочі. Норми годівлі визначає сам власник собаки.

Тримати щенят залежно від породи можна в кімнаті або надворі. Гончаків, як правило, тримають на подвір’ї. Для цього їм будують невеликий загін, в ньому невелику будку, вхід до якої завішують щільною мішковиною. Як­що будка встановлена в світлому сараї, потрібно зробити лаз в загін. В будці настеляють багато вівсяної або житньої соломи, яку періодично міняють.

Якщо щеня утримується в квартирі, то насамперед його треба привчити до чистоти. Для цього власник собаки через якийсь час після годівлі виводить його у певне місце, де він має випорожнитись.

Щеня, яке живе в квартирі, треба мити раз па місяць краще на піч при температурі води 30—35°. Щеня, яке знаходиться у дворі, миють тільки влітку. Кожного місяця треба перевіряти собаку на зараженість глистами.