Після попереднього домашнього дресирування щодо вироблення рефлексів у собаки під час виконання правил слухняності необхідно починати муштрування його у полі.

Польова муштра включає 3 основних прийоми: а) опрацювання пошуку; б) ознайомлення з птахами; в) привчання до пострілу при падінні дичини.

Щоб полювання з собакою було більш добутливим, а також давало відповідну естетичну насолоду, слід виробити у нього правильний пошук, який би забезпечував прояв собакою природжених інстинктів і навичок.

Керуючи собакою під час опрацювання пошуку, особливе значення має вже засвоєна собакою під час попереднього дресирування навичка — тривалий свист. Тепер же потрібно засвоїти нову навичку — короткий свист, який подається собаці при повороті його на нову паралель, одночасно з жестом руки, який вказує, в якому напрямі собака повинен рухатись. Ці команди дадуть можливість привчити собаку робити пошук човником. Необхідно мати на увазі, що рух собаки повинен проходити весь час проти вітру. Це забезпечує уловлення запаху птаха верхнім чуттям.

З першого виходу в поле слід користуватись так званою чок-кордою. Це — шнур завтовшки з олівець і завдовжки 20-25 м, з одного боку якого приладжують карабін, що може обертатись, а з другого боку зроблена петля для тримання шнура в руці.

Перед пуском собаки господар подає команду «даун» або «лежати» і, поклавши собаку, відходить на 4-5 кроків, а потім, повертаючись обличчям проти вітру, подає собаці команду «вперед». Одночасно він рухається в напрямі по­шуку доти, поки собака не пройде 20 м, тобто на відстань довжини чок-корди. Після цього власник собаки подає тривалий заключний свист, і собака повинен повернути за вказівкою руки ліворуч. Мисливець також повинен рухатись ліворуч, поки собака не виконає другу паралель човника.

Якщо собака не слухає свисту, потрібно зробити ривок кордою, який примусить зробити його поворот на паралель. Якщо собака йде в напрямі власника, останній повинен змотувати в руках шнур і знову відпускати його, коли собака віддаляється на паралель. В кінці відстані знову подають команду тривалим свистом, щоб собака зробив поворот. Таким чином, собака вчиться долати паралелі пошуку, який матиме форму човника.

Під час пошуку собака буде зустрічатися з птахами, за якими спочатку буде ганятися. В такому разі потрібно дати команду «не можна» і водночас зробити ривок кордою. Це змушує собаку відвикати кидатися за птахом.

Під час полювання собака, ознайомившись з своєрідним запахом добутих птахів, потім не буде звертати увагу на інших, не мисливських, птахів.

Всі наступні тренування мають проходити проти вітру з використанням чок-корди. В результаті цих тренувань собака повинен засвоїти рух човником, який повинен бути перпендикулярним до напряму вітру. Другий прийом тренування в польових умовах полягає в ознайомленні собаки з птахами.

У собак спортивних порід — пойнтерів, сетерів, курцхаарів і дратхаарів знайомство з птахами проходить шляхом прояву природженої властивості — стойки над птахом, якого почув собака.

У деяких собак ця природна властивість проявляється досить швидко, не більш як за 3—5 виходів у поле. У інших собак стойка виявляється тільки після 10 і більше виходів у поле. Це пояснюється індивідуальними особливостями.

Мисливський собака повинен не тільки робити стойку над птахом, якого він відчув, але й відрізняти один запах від іншого. Для цього потрібно, щоб собака часто зустрічався з різними птахами, що досягається великою, виходів у поле чи на болото. Стойка собаки над птахом не є межею його роботи. Надалі він повинен виробити відчуття запаху на деякій відстані, граничній для його нюху, а після стойки впевненою підводкою підняти птаха на крило, тобто підвести під постріл господареві, і під час зльоту птаха залишитись спокійно на місці стойки.

Щоб закріпити стойку, потрібно також, як і при опрацюванні пошуку, використовувати чок-корду доти, поки у собаки не зникне намір кидатись за дичиною під час зльо­ту. В міру того, як у собаки виробляються згадані рефлекси, зменшується поступово потреба в чок-корді, і надалі собаку зовсім звільняють від неї. Continue Reading »