Спанієлі на Україні завоювали велику популярність і швидко поширились серед мисливців усіх областей. Полювання з спанієлем провадиться на болотну дичину (дупель, бекас, гаршнеп, болотна курочка, деркач), на польового та лугового птаха (перепел та сіра куріпка), на водоплавного птаха (качки всіх видів) та на борову дичину (тетерук, глухар та вальдшнеп). Полювання з цією собакою викликає великий спортивний інтерес і завжди буває вдалим.

Основною умовою цього є, звичайно, правильне дресирування та натаскування спанієля. Попереднє дресирування провадиться з 2-місячного віку тими самими прийомами, що й для інших лягавих. Основна природна властивість спанієля, якою він володіє в роботі, це подавання предмета, а в подальшому і дичини власникові. На опрацювання цієї навички власнику спанієля необхідно звернути якнайбільшу увагу, щоб собака подавав дичину чітко, безвідмовно з води та суходолу, не деформуючи тушки. Ці способи попереднього дресирування вже описані в розділах про дресирування лягавих та інших порід собак. На полюванні та під час польових випробувань спанієль повинен показати енергійний пошук галопом, нешироким човником, віддаляючись від мисливця по паралелях не далі як на 30 м. Така вимога ставиться, щоб забезпечити мисливцю можливість бути від птаха на відстані пострілу в момент його зльоту.

Взявши слід птаха або ж запах верхнім чуттям, спанієль переходить до напруженого пошуку, енергійно помахуючи хвостом. Наближаючись до птаха, що затаївся чи біжить, спанієль робить коротку зупинку, потім переходить на підводку швидкою ходою та піднімає птаха на крило, часто при цьому він подає голос. Після відстрілу дичини, за командою мисливця, спанієль повинен знайти вбитого птаха і принести його.

На випробуваннях оцінюють такі властивості спанієлей: нюх, швидкість та правильність пошуку, потяжку та підводку, настійність в роботі, красиву подачу вбитого птаха та слухняність.