Привчання до пострілу
До команди «лежати» щеня привчають з місячного віку. Для цього після команди змушують щеня лягти, натискуючи на спину. Даючи команду «лежати», тримають в такому стані щеня близько хвилини і дають йому в цей час що-небудь смачне. Як тільки він з’їсть, його відпускають. Після цього показують йому другий шматочок ласощів, тримаючи в лівій руці. Щеня, природно, кинеться до їжі. Тоді знову треба подати команду «лежати», натиснути на спину, покласти щеня і дати йому обіцяне. Щеня швидко зрозуміє, що смачне дають йому тоді, коли він лежить.
У подальшому він лягатиме і без команди, побачивши смачний шматочок. Коли щеня навчиться лягати за наказом, одночасно дають команду і підносять руку. Незабаром щеня буде лягати лише при піднесенні руки.
Після того як щеня засвоїть команду «лежати» з одночасним піднесенням руки, слід повільно відійти від нього на 3—4 кроки, не опускаючи руки і повернувшись до нього обличчям. Коли щеня встане і піде за господарем, треба повернути і покласти його на те саме місце і знову відходити з піднесеною рукою, повторюючи наказ «лежати».
Давши щеняті полежати 2—3 хвилини, господар кличе його до себе і дає що-небудь смачне. Поступово воно лягав як по словесній команді, так і по жесту.
У дресируванні мисливських собак досить складним е привчання щеняти до пострілу, яке здійснюється обережно і поступово. Найкраще це робити так. Під час прогулянки щеня спускають з повідка, подають команду «вперед», і на відстані близько 100 м, непомітно стріляють. Щеня обов’язково повернеться до господаря, але побачивши його спокійним і переконавшись, що нічого страшного не сталося, знову почне бігати. Цей прийом повторюють 3—4 рази. Після того, як собака звикне до пострілів на відстані, слід вистрілити коло нього вгору, а коли він підбіжить, погладити і дати смачного.
Собаку, який особливо нервово сприймає постріл, бажано під час прогулянок привчати до шуму вуличного руху, автомашин, які іноді несподівано дають звуки, схожі на постріл. Треба привчати щеня і до пострілу дуплетом, Якщо щеня, почувши перший на відстані постріл, злякається, треба підійти до нього або підкликати, погладити, дати смачного. Повторно слід стріляти через деякий час на більшій відстані тоді, коли собака цілком заспокоїться. Коли ж і в цьому випадку він лякається, потрібно припинити тренування і повторити його тільки наступного дня.
При тренуванні такого щеняти треба проявити терпіння і обережність. Слід підкреслити, що помилки, допущені власником собак при привчанні до пострілу, можуть викликати острах собаки перед пострілом і зробити його зовсім непридатним для полювання.
